Транзитивні явища сучасного культурного процессу: Прямуємо у хмари...
Транзит - переміщення, зміна стану, процес набуття нової якості. Ми живемо в часи транзитивного стану соціо-культурних процесів, тому транзитивність певною мірою визначає реальність нашого буття.
Про наявні ознаки транзитивності сучасної української культури йшлося у попередньому дослідженні (див. 1). Однією з найкрасномовніших таких ознак є криза традиційних форм культури, починаючи від мутацій жанрово-інтонаційного, сенсуального-семантичного та ціннісно-аксіологічного аспектів, та закінчуючи фактичним занепадом інституціональних форм, що мають більш соціально-економічні аспекти. Але спробуємо подивитись на процеси, що відбуваються не з точки зору констатації їх кризової складової – бо криза, це не тільки погіршення, але й певний виклик щодо пошуку позитивних рішень та виходу з неї.
Отже, що відбувається в царині взаємин держави і культури? Сучасна українська держава в особі профільного міністерства та регіональних структур, які відповідають за культурну політику, демострують свою повну беспорадність та відсутність розуміння стратегії і тактики розвитку культури взагалі. Вони працюють повністю в парадигмі совкового мислення та компрадорського розуміння ролі мистецтва і культури в житті нації, що є абсолютно неприйнятним у сучасному світі, який дуже швидко змінюється.
В цій ситуації низької ефективності державних інститутцій, як інтелектуальної, так і економічної, постає питання про формування альтернативної інфраструктури для реалізації творчих потреб українських митців.
Що робити, коли «верхи» не можуть, а «низи» не хочуть? Майже питання революційного маштабу. Саме пошук революційних по-суті відповідей я й пропоную здійснити в межах цієї розвідки.
Почнемо зі з’ясування питань концептуальних, що в подальшому визначать шляхи вирішення назрілих проблем, та дадуть можливість визначити конкретні кроки, щодо їх реалізації у практичній площині.
Перехідні історичні процеси завжди характеризуються паралелізмом існування ознак, що є притаманними одночасно минулому та майбутньому. Цей паралелізм може існувати доволі довго. Змінюються лише пріоритети й баланси. Перевага й, врешті-решт, перемога однієї з ознак, як правило – майбутньої, відбувається за критичного накопичення кількісних складових, що в діалектичній взаємодії, долають ознаки минулі.
От і зараз ми спостерігаємо як за останні декілька років змінюється, завдяки неймовірному розвитку комп’ютерних технологій, навколишня дійсність. Мова йде про побудову альтернативної цифрової реальності, що взаємодіє та суттєво впливає на реальність матеріальну. Поступова дігіталізація (digital анг. - цифровий) навколишнього середовища, в якому людина реалізує свій творчий та інтелектуальний потенціал, змінює не тільки медіа-носії, трансформуючи їх в матеріальному сенсі та збільшуючи обсяг при одночасному зменшенні фізичних параметрів, але й трансформує соціальні та комунікативні традиції й стереотипи. Нові медіа-носії формують також і новий культурний простір, породжуючи нові ЗМІ, та суттєво інакші формі соціальної взаємодії.
Не залишилися поза цим процесом мистецтво та культура загалом. Ми можемо сміливо стверджувати, що настала епоха дігіталізації процессу художньої творчості, а поняття digital artist не є таким вже незвичним неологізмом, який би породжував сумніви щодо його сенсуального змісту.
Нова концептуальна матриця digital artist – цифрового митця – породжує й парадоксальні наслідки, що торкаються речей виключно матеріальних. Маю на увазі необов’язковість фізичного (матеріального) існування твору.
Для митців візуального профілю (художника, скульптора чи архітектора) це, взагалі, річ революційна, бо не вимагає матеріальних витрат щодо імплементації творчих задумів у фізичні об’єкти, які цілковито й повністю можуть існувати на рівнці віртуальних цифрових копій, але за необхідності можить бути реалізовані у будь-якій матеріальній формі та у потрібному маштабі.
Для композиторів та музикантів робота у межах цифрового домену – це унікальні можливості творчої реалізації без залучення додаткових ресурсів (виконавців, інструментів, концертних залів, важкого звукозаписуючого обладнання). Реалізація такого підходу втілена у концепції DAW – digital audio workstation, яка на сьогодні практично ідеально відповідає сучасним потребам як творчої реалізації композитора-аранжувальника, так і вимогам медіа-ринків, у межах яких відбувається публікація, просування та продаж фінального мистецького продукту.
Зрозуміло, що такий modus vivendi митця та його творів є поки що дуже незвичним і, навіть, контраверсійним, бо з одного боку він розриває традицію існування художнього твору в культурному просторі, а з іншого – надає принципово нові можливості як для митця (художника, композитора тощо) так і для потенційного реципієнта, що споживає даний продукт.
Погляньмо на ситуацію з практичної точки зору. Скільки відвідувачів може прийти на виставку у середньостатистичній галереї, або у філармонію чи концертний зал? Тисяча, дві, три? А скільки відвідувачів може подивитись віртуальний живопис у віртуальній галереї, чи послухати нову музику або подивитись відео в інтернеті? Десятки та сотні тисяч! Крім того, короткотерміновість фізично-матеріальних дій (виставка, концерт) змінюється на, практично, «вічне» існування в цифровому вигляді у межах інтернет мережі. А отже суттєво розширюється зона впливу мистецького продукту, бо вона є необмеженою умовностями суто географічними і художній твір в цьому контексті стає глобальним надбанням людства.
Так ми можемо констатувати, що змінився інтерфейс спілкування та взаємодії митця і споживача, але не змінилась сутність цієї взаємодії – естетичний вплив через катарсичну силу мистецтва. Замість ритуалізованих форм спілкування митця і реципієнта, що практично втратили свій сенс, постає нова реальність, коли відбувається пряма взаємодія з твором завдяки використанню новітніх комп’ютерних технологій. Зникає купа посередників, що більшою мірою лише заважають передачі прямого інформаційного повідомлення від художника до споживача його мистецтва. Звичайно, це руйнує традиційні пірамідальні системи, що існують і досі в шоу-бізнесі, арт- та видавничих структурах, де паразити у вигляді агентів, антрепренерів, менеджерів та кураторів лише вибудовували економічно вигідну для себе модель викачування грошей з кінцевого споживача, забуваючи про художню якість, сенси і зміст мистецтва, як такого.
Логічним наслідком зміни формату відносин у соціо-культурній царині стає, наприклад, повне зникнення або суттєва трансформація цілих галузей культури та шоу-бізнесу. Наведемо приклади у музичній сфері: • Втратили сенс існування (закрилося або перепрофілювалося) багато крупних єевропейських та американських студій звукозапису, що були розраховані на рекордінг симфонічних оркестрів та великих проектів. Більш-менш стабільно існують лише ті, які інтегрувалися в систему великого кінематографу, де ще є хоч якийсь запит на висококласний звукозапис;
Практично здають свої позиції потужні гравці на ринку запису та тиражування Audio CD, який поступово зникає з медійного простору слідом за вініловими грамплатівками та аудіокасетами. Навіть більш новітні формати Audio DVD та Super Audio CD, які ще не встигли зайняти цю нішу, що звільняється, теж «вимирають» на корню, бо не в змозі конкурувати з онлайновим мейнстрімом;
Як наслідок – крупні компанії правовласники «криком кричать», аби не допустити таких змін у медіа просторі, бо вони серйозно ризикують втратити свої бариші у протистоянні із інтернет розповсюдженням цифрового контенту від незалежних митців;
Дуже подібні процеси відбуваються у споріднених видах мистецтва – візуальному та літературному, де арт-агенти та видавництва теж по-троху здають свої позиції під серйозним тиском цифрової онлайн-індустрії, яка набирає потужних обертів.
Віднині настає час руйнації таких пірамід у всіх сферах мистецтва й на заміну їм приходять променеві, горизонтального типу, структури прямої взаємодії митця і споживача його творчості, а полем такої взаємодії стають глобалізовані соціальні інтернет-мережі та відповідні ресурси, що базуються на хмарових обчисленнях.
Головним інструментом митця на нинішньому етапі стає самопублікація на відповідному ресурсі (або декількох ресурсах), що вмить покриває глобальний інформаційний простір й надає можливість прямого спілкування зі своєю аудиторією.
Що дає самопублікація? В першу чергу – незалежність інституціонального штибу. Митець стає реально незалезним від традиційних схем реалізації мистецького продукту у медійній площині, бо в цій ситуації в нього немає агрегаторів на рівні формальних взаємовідносин (маються на увазі агенти, правовласники тощо), у тому числі – держави. А отже, це є певний прорив на рівні сенсів, соціальної організації та формування новітніх і перспективних соціо-культурних формацій.
Яким чином працює нова конструкція?
Давайте розбиратися. Автори невеличкого посібника по просуванню музики онлайн (див. 2) стверджують, що: «Найбільша проблема музичної індустрії не в ціні і не в тім, що падає продаж, а в тому, що з кожним днем музики стає все більше і вона стає безкоштовною. Стара модель музичної індустрії вже не працює» (2, с. 9). Зрозуміло, що реакція музичної спільноти на такі процеси є неоднозначною, і хоча деякі артисти стверджують, що Інтернет вбиває музичну індустрію, більшість схиляється до думки, що все відбувається якраз навпаки – Інтернет надає нових можливостей для того, щоби стати відомим, набути великої популярності та, врешті-решт, заробити на цьому грошей.
Що для цього потрібно?
Лише два моменти – правильна стратегія та правильний інструментарій для її реалізації.
Поговоримо про стратегію просування музики в мережі, в основі якої лежать давно відомі принципи і методи ринкового маркетингу з певними модифікаціями та доповненнями, що пов’язані зі специфікою Інтернету та відповідного мистецького медіа контенту.
Перше – визначення чітких цілей і завдань, які ви, як митець, повинні поставити перед собою, перш ніж робити якісь реальні кроки у віртуальному середовищі. Чого ви хочете досягти у результаті копіткої праці в цій царині – набути популярності та відомості, заробити грошей, або отримати замовлення тощо? Одним словом, потрібно брендувати власне ім’я та свою творчість и пропонувати слухачеві саме бренд - як сукупність вашої неповторної і відмінної від усіх особистості та весь масив вашої творчості, причому не тільки музичної, а й будь-якого вашого креативу, чи то літературного (вірші, проза, аналітичні статті), фото або відео (кліпи, концерти, ваші подорожі або враження від будь-яких цікавих подій), або ж персонально-інтимного (людям можуть бути цікаві подробиці вашого сімейного життя, і лише вам вирішувати, наскільки відкритими ви хочете бути). Доволі показовою в цьому сенсі є думка А. Пестунова, щодо того, що бренд і є, власне, медіа (див. 3), який може бути абсолютно самодостатнім і виступати у якості ЗМІ, безпосередньо комунікуючи із споживачем.
Друге – позиціонування власного продукту з чітким визначенням параметрів аудиторії: до якого жанру та стилю відносяться ваші твори; яким ви бачите свого слухача – його віковий ценз, рід занять та психологічний профіль – чого хоче від життя ваш слухач, які цінності сповідує, яким чином ви зможете відповідати його запитам; які головні ідеї вашої творчості ви хочете до нього донести. Чим більш визначеною буде ваша позиція та ваш слушач, тим точніше ви зможете націлити свої ресурси для його залучення та просування своєї творчості.
Третє – треба визначитись із типом ресурсів, які ви будете застосовувати у подальшій роботі:
Напевне бажано мати власний сайт, що на сьогодні не є проблемою, бо існує маса малобюджетних або взагалі безкоштовних CMS-систем, які дають змогу «дешево та сердито» зробити доволі непаганий власний Інтернет-ресурс;
Визначити спеціалізовані ресурси, на яких ви будете розміщувати свій контент. Це можуть бути профільні ресурси, на кшталт Reverbnation.com або Soundcloud.com, які виконують роль певного агрегатора медіа-контенту – такі сайти є своєрідними глобалізованими каталогами, де ви можете організувати щось на кшталт власної сторінки і розмістити на ній інфо про себе (фото, біографію), а також завантажити на сервери цього сервісу власну музику у форматі mp3 у вигляді окремих треків або альбомів;
Reverbnation.com
Soundcloud.com
Непагано було би мати і власний блог, де ви можете постійно розміщувати інформацію про ваші поточні креативні ідеї – ваші думки, цікаві посилання, нові аудіо треки або відео, як своє так і чуже;
Обов’язково треба відкрити власні сторінки в найбільш популярних соціальних мережах, якими на сьогодні є Facebook, Twitter та Вконтакті. Це надасть вам можливість напрацьовувати власний контингент слухачів та залучати до своєї творчості прихильників, а згодом – фанів, які й будуть поступово формувати отой масив споживачів вашого творчого продукту, готових не тільки слухати вашу музику, але й платити за неї.
Четверте – тактика роботи з ресурсами і комунікація зі слухачами, яка передбачає чітке планування етапів розміщення матеріалів у мережі, а також спеціальні заходи по залученню слухачів:
В першу чергу треба визначитись із власним агрегатором – тобто, основним ресурсом, куди буде концентруватись весь потік слухачів, яких ви будете залучати (це може бути ваш персональний сайт, або сторінка на згаданих вище ресурсах, де ви розмістили власний контент);
Друге, що потрібно зробити, створити променеву структуру референцій, через створення фан-сторінок або цільових груп в соціальних мережах з відповідними посиланнями на головний ресурс. Не забудьте і про свій відео-канал на YouTube – його треба мати обов’язково;
Третє, досить важливий момент для залучення слухачів у коло ваших майбутніх прихильників, створення на основному сайті спеціальної «ключової» сторінки для отримання інформації про зворотній контакт. На ній потрібно розмістити інформацію про ваші поточні події (акціїї, релізи нових треків, тощо) і спробувати на взаєм отримати головен – контактну інформацію про вашого майбутнього прихильника, щоби надалі комунікувати з ним безпосередньо;
Четверте, з чим ви будете працювати, це база даних зворотніх контактів, через яку вам потрібно будувати вже стратегію спілкування з вашою потенційної аудиторією методами прямої розсилки листів;
П’яте, що потрібно зробити, це розробити певну стратегію вашої онлайн присутності – ви повинні постійно контролювати процес спілкування із слухачами через створення інформаційних приводів, та відстежування реакції аудиторії на них. Треба бути постійно в курсі, хто і що про вам пише і підтримувати ключові теми дискусій. Звісно, ступінь ліберальності в дискусії теж буде задаватись вами, але не перегинайте палицю як в бік жорсткої цензури, так і в бік тотальної анархії. Треба бути зваженим і на самому початку спілкування впровадати правила дискусії та постійно їх нагадувати, пока ваші прихильники не звикнуть до них.
П’яте – монетизація ваших відносин із слухачами та споживачами вашої творчої продукції. Для багатьох, хто тільки починає свій шлях в тенетах Інтернета, здається незрозумілим, яким чином отримувати зиск з розміщеного безкоштовно контенту? Але практика і досвід доволі відомих та популярних виконавців та рок-груп показує, що такі механізми існують і дуже добре працюють. Досить згадати, наприклад, такі команди, як Radiohead та Nine Inch Neils, які розмістили в мережі безкоштовно свої альбоми лише із пропозицією до фанів заплатити, хто скільки зможе. І, дивовижно, зібрали з прихильників більше, ніж через випуск офіційного релізу на CD. Ці приклади, власне, дають ключ до розуміння схеми монетизації ваших відносин із слухачами:
Ставайте відомими через популяризацію своєї творчості у створеній вами мережі фанів;
Створюйте додаткові вартості, через використання інших медіа (фото, відео, аксесуари з вашим брендом, тощо);
Залучайте та підтримуйте фанів через систему заохочень (пільгова продаж дисків, білетів на ваш концерт, футболок з вашим лого, тощо);
Пропонуйте ваш продукт у різних форматах, наприклад:
а) абсолютно безкоштовно і в mp3 середньої якості на сайті, але за умови отримання контактної інформації від слухача;
б) за невелику суму і в студійній якості через онлайн магазини;
в) за розумною ціною і в студійній якості та на CD з вашим автографом;
Не забувайте пропонувати ваші креативні послуги – таким чином ви зможете знайти партнерів-співавторів де-інде по світу, навіть ніколи з ними не зустрічаючись, але результатом вошої співпраці може бути вдалий комерційний продукт, що також матиме перспективу отримання фінансового зиску.
Шосте, про що не слід забувати, так це про те, що ваші Інтернет сторінки можуть з часом стати привабливими майданчиками для розміщення реклами споріднених із вашими мистецьких продуктів, а це вже додаткові надходження, що не мають прямого відношення до розміщеного контенту, але приносять додатковий дохід через можливість залучення банерної реклами, партнерських програм, тощо.
Отже, світ змінився завдяки комп’ютерам та Інтернету. Змінився назавжди. І тепер перед творчою людиною постають нові питання, головне з яких – яким чином визначити своє власне місце в цьому цифровому світі?
Для усвідомлення можливостей, що виникають буквально на наших очах в цій царині, поглянемо на деякі з них більш уважніше.
Поговоримо про майбутє DAW – базового інструментарію для створення музичного продукту. З історичної точки зору, розвиток персональних систем для створення музики пройшов великий шлях «від мікшерних консолей та багатокальних магнітофонів і до комп’ютерних програм віртуальних студій» (4, с. 34). А зараз настав час онлайнової реалізації таких програм і переходу творчого процесу в Інтернет мережу. Зважаючи на суцільний перехід важких промислових обчислень на Хмарові сервіси, така реалізація консьюмерського рівня не виглядає такою вже фантастичною, тим більше, що вже давно з’явилися вдалі приклади практичного застосування таких технологій.
То які ж додаткові бенефіції можуть надати web-based музичні програми?
Перше – практично всі новітні програми такого штибу є майже безкоштовними (freemium). Чому майже? Тому що базовий функціонал, що надає можливість створювати музику є дійсно безкоштовним, але додаткові функції (розширення дискового простору, використання додаткових бібліотек, тощо) є платними. І тільки ви вирішуєте, витрачати на них кошти, або ні? Тим більше, шо заробивши на створеному трекові певні дивіденди це буде зробити не складно.
Друге – співпраця, заснована на тому, що твір, над яким ви працюєте, може бути однаково доступним для будь-кого та будь-де. Тобто, не треба пересилати великі обсяки інформації через поштові сервіси або файлообмінники – ваш твір знаходиться у Хмарах, а значить з ним одночасно можуть працювати музиканти, що знаходяться на різних кінцях планети.
Трете – надійний захист даних (backup). Звісно, абсолютно надійних систем зберігання та захисту інформації не існує, але, у порівнянні з побутовими комп’ютерними системами на базі РС, хмарові системи є на порядок надійнішими, і якщо в домашніх умовах доволі часто трапляються ситуації втрати даних в наслідок збою системи, то веб-базовані програми є більш захищеними і доступ до даних забезпечується з будь-якої точки доступу до них.
Четверте – відсутність системи інсталяції програм як такої. Вам, як користувачу, не потрібно дбати про сумісність програмного забезпечення і апаратної частини вашого комп’ютера – все це на совісті розробників, які повністю забеспечують веб-сумісність своєї програми і відповідають за її оновлення та функціональність. Це, звісно, економить як ваш час, так і ваші гроші.
П’яте – тотальна доступність веб-базованих програм незалежно від платформ (Мас або РС). Якщо музична ідея прийшла вам в голову, але ви знаходитесь не дома біля свого комп’ютера – це зовсім неважливо. Достатньо, щоби найближчий до вас комп’ютер був підключений до мережі. Завдяки веб-базованій програмі ви зможете відразу зафіксувати свою ідею і потім, в зручний час, довести її до ладу.
Шосте – інтегрованість онлайнової DAW у соціальні мережі та будь-які сервіси. Тобто, одразу, як ви створили свій новий твір, ви можете зробити його мікс та викласти прямо з програми на свій сайт або блог, або ж поділитися ним з друзями у соціальних мережах, де є ваші персональні сторінки. Для цього не треба ніяких додаткових посередників – функції публікації вбудовані безпосередньо в веб-базованій програмі.
Наведу лише деякі приклади веб-базованих музичних програм:
Для сучасного композитора-аранжувальника потрібно мати таку DAW-систему, яка б забезпечувала його базовм інструментарієм для створення музики в різних стилях і жанрах, а також надавала би можливості швидкої публікації результатів роботи на будь-якому носієві. І такий інструментарій вже з’явився – Burn Studios Audiotol.
http://burn-studios.audiotool.com
Цей онлайн секвенсор має всі необхідні інструменти для роботи - власне можливість запису та редагування аудіо та MIDI-інформації, вбудовані розмаїті сінтезатори та спецефекти, підтримка імпорту бібліотек аудіо семплів, мікшування треків та можливість їх публікації як на сайті програми, так і у соціальних мережах.
Головна сторінка програми Burn Studios Audiotool
Вікно аранжементу програми
На сьогодні це найбільш просунута веб-базована платформа для створення музики, що об’єднує понад 80 000 користувачів, серед яких не тільки музиканти та композитори, але й продюсери, DJ-ї та ціле компьюніті, на кшталт соціальної мережі, із власним радіо.
Дуже подібною розробкою є також проект Soundnation від компанії Power FX.
www.soundnation.com
Ця DAW має дещо інший інтерфейс, але дуже подібний функціонал. Крім того вона має також і спеціалізовані комерційні функції розширення – ви можете додатково придбати дисковий простір та комерційні бібліотеки семплів.
Цікавим як для новачків, так і для професіоналів, видається і проект UJam.com.
UJam – роби.музику.зараз
Безпосередньо у броузері ви можете наспівати мелодію, або записати її через MIDI-клавіатуру і, використовуючи ресурси програми, або семпли з власної бібліотеки, зробити професійне аранжування та змікшувати ваш трек. І все це робиться у легкому та наочному для розуміння інтерфейсі.
Існують також веб-базовані спеціалізовані проекти, наприклад, синтезатори, що дають можливість займатися звуковим дизайном окремих звуків-сонорів, або ж створенням на їх основі паттернів та секвенцій, із подальшим використанням у інших проектах. Так, наприклад, дуже потужною розробкою є модульний синтезатор Patchwork, доступний за адресою petervandernoord.nl/patchwork/.
Patchwork у роботі
Звернемо також увагу і на реал-таймові інструменти прямого аудіобродкастінгу. Для цього існує проект Mixlr.com, який надає можливість транслювати живе виконання прямо у мережу з відповідною інтеграцією у найбільші соціальні мережі.
Міксуйте в реальному часі з Mixlr
Для ефективної роботи у мережі в сенсі промоції та просування свого музичного продукту треба подбати і про збереження інформації у Хмарах. Ми вже згадували про Soundcloud раніше, але цей ресурс більш націлений на зберігання аудіо інформації. А що робити, коли у вас назбиралося багато різнотипного медіа контенту? Є цікаве рішення – Dropbox.com. Це хмаровий сервіс, який надає можливість зберігання будь-якого цифрового контенту – аудіо, відео, фото, документів, тощо. Доступ до ресурсу можна здійснювати як у броузерному варіанті, так і через віджети для популярних гаджетів – смартфонів або планшетів на базі операційних систем iOS або Android.
Dropbox – безмежне сховище для вашого медіа-контенту
Щож, шановні панове, зваживши на вищенаведені приклади, з упевненістю можна казати про те, що ми з вами цілеспрямовано і послідовно прмямуємо у Хмари... Ця метафора не є перебільшенням. Вона поєднує надсучасніші технологічні розробки людства у копм’ютерній царині і великі мрії про нову реальність буття, що виникає на наших очах і тотально змінює наш життєвий простір і, як наслідок, – наше творче мислення. І тільки від кожного з нас залежить, яким буде той простір і та творчість? Що вона нестиме нам і нашим нащадкам? Чи залишимося ми, і це найголовніше, людьми у світі хмарових обчислень...
Використана література:
1. Карнак А., Українська сучасна музика початку ХХІ століття: самоідентифікація маргінесу//Сучасне мистецтво...
2. Д. Довгаль, А. Мищенко, Музыка&Интернет: как создать эффективную стратегию для продвижения музыки онлайн.//www.musicgenerationonline.com, 2011. - C. 54.
3. Пестунов А., Цифровой паблишинг печатных изданий в Украине: Реальная потребность или имиджевый ход?//Публикация IZDAI24 на www.propr.com.ua 29-08-2011 (http://propr.com.ua/ru/public/view/18144)
4. Bass E.J., Get connected! (How to use cloud collaboration and social media to promote you and your music)//Future Music, #242, August 2011. - Р. 34-42.
